Форум міста Чернігів

Виник весною 1648 року у ході загальнонаціонального повстання українського народу під проводом Б. Хмельницького. Територія полку формувалася влітку-восени того ж року в середній течії р. Десни, гирла р. Сейму та верхів’їв р. Остра. Полковим містом став Чернігів – одне з найстаріших, ще княжих часів, українських міст, колишній центр Чернігівського князівства (ІХ–ХІV ст.) та Чернігівського воєводства (1635-1649 рр.). Саме територію останнього, його Чернігівського та Новгород-Сіверського повітів, охопив полк.

До старожитніх міст Чернігівщини належали також сотенні центри полку: Сосниця, Бахмач, Сиволож (Всеволод), Любеч, а також Батурин – заснований першими реєстровими козаками на землях, даних їм королем Стефаном Баторієм.

Чернігівське воєводство, створене урядом Речі Посполитої після Поляновського миру (1634 р.) з Москвою у 1635 р., поділялося на два повіти – Чернігівський та Новгород-Сіверський. Більшість волосних (окружних) центрів повітів стали згодом сотенними центрами Чернігівського, Новгородського та Ніжинського полків. У Чернігівському повіті це Городнянський, Седнівський, Чернігівський, Слабинський, Менський та Борзнянський округ (волость), а в Новгородському повіті – Новгородський, Глухівський, Королівський, Сосницький та Батуринський округи (волості).

Юридично адміністративна територія та особовий склад Чернігівського полку оформлені Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року. Він складався з восьми сотень, в які входили 997 козаків і старшини. До реєстру було записано полковника Мартина Небабу, який загинув 1651 р. у боях, а також відомих тоді і згодом козацьких старшин: Петра Забілу (борзнянського полковника у 1649-1649 та 1654 рр.), Степана Пободайла (чернігівського полковника у 1651-1654 рр.), Юрія Михайловича Хмельницького (брата Богдана Хмельницького, сосницького полковника у 1648-1649 рр.). До Чернігівського полку тоді ж включено територію і склад ліквідованих Борзнянського (1648-1649) та Сосницького (1648-1649) полків. Адміністративно-військовими підрозділами полку були такі сотні: Чернігівська (разом з борзнянськими козаками) – 401 козак, сотник Мартин Пободайло; Івангородська – 99 козаків, сотник Онисій Дорошенко; Бахмацька – 99 козаків, сотник Пантелеймон Омелянович; Борзнянська (разом з Загорівкою) – 99 козаків, сотник Пилип; Сосниця – 100 козаків, сотник Михайло Жураховський; Батуринська – 99 козаків, сотник Степан Окша; Конотопська – 100 козаків, сотник Іван Рибальченко; Дівицька (Салтикова) – 100 козаків, сотник Карпо Літошний.

Автономною до Чернігова стала Стародубщина, на території якої теж сформувалося кілька козацьких сотень.

Після Білоцерківської угоди 1651 року у складі полку виникли нові сотенні підрозділи – в Любечі, Седневі і Слабині. Але після Переяславської ради 8 січня 1654 р. і підписаних згодом угод з царем Чернігівський полк втратив більшість сотень на користь Ніжинського полку. У його складі лишилися всього чотири військово-адміністративні одиниці: Чернігівська, Седнівська, Слабинська і Любецька (разом з Лоєвом) сотні, Щоправда, від 1659 року полк став поповнюватися новими сотнями та повертати втрачені і до 1672 року їх стало шістнадцять. Зі складу полку за ці роки тимчасово виділяли Борзнянський (1654) та Седнівський (1659) полки, території яких знову поверталися до Чернігівського.

Конотопські статті 25 травня 1672 р. підписали такі чернігівські старшини: (полковника Василя Ігнатовича, брата Д. Многогрішного, було заарештовано) обозний Костянтин Угровецький; осавул Никифор Каленикович; писар Михайло Степанович Слободецький; хорунжий Степан Силич та 14 сотників (...).

Серед інших полків, Чернігівський мав найбільшу кількість сотенних осідків у селах, а не у містах та містечках. Це села: Білоус Євтухів, Виблі, Волинка, Киселівка, Сибереж, Слабин, Стольне.

Відтак за час існування Чернігівського полку його адміністративну територію складали такі сотні:

Батуринська (1649-1654),

Бахмацька (16491-654),

Березнянська (1651-1654; 1672-1782);

Білоуська (1663-1782),

Борзенська (1649-1654),

Виблівська (1656-1782),

Волинська (1669-1782),

Городнянська (1672-1782),

Дівицька (Салтикова) (1649-1654),

Івангородська (1649-1654),

Киселівська (1668-1782),

Конотопська (1649-1654),

Любецька (1656-1782),

Менська (1672-1782),

Понорницька (1663-1782),

Роїська (1659-1782),

Седнівська (1654-1659; 1659-1782),

Слабинська (1654-1782),

Сосницька (1649-1654; 1668-1782),

Стольненська (1669-1782),

Чернігівська (1648-1782).

Тобто від 1648 р. і до 1782 р. у полк входило загалом 22 сотні. Зокрема, у 1649 р. – 7 сотень; у 1654 р. – 4 сотні; в кінці 1672 р. – 16 сотень; у 1750 р. – 16 сотень; у 1764 р. – 18 сотень; у 1775-1782 рр. – 17 сотень. За компутом і ревізією 1764 р. у ньому нараховувалося 18 сотень, 9838 виборних козаків, 19 810 підпомічників та 101 556 душ іншого населення. Від 1763 р. на території полку діяли два судові повіти – Чернігівський та Менський, а від 1766 року два комісарства – Чернігівське та Березнянське.

Сотенними центрами полку були такі містечка і села: Батурин, Бахмач, Березна (Березне, Березине), Білоус (Білоусівка, Білоус-Євтухів), Борзна, Виблі (Вибель), Волинка, Городня, Івангород, Киселівка (Кирилівка), Конотоп, Любеч, Мена, Понорниця (Понирне, Понурниця), Салтикова Дівиця, Седнів (Седніїв), Сибереж, Синявка, Слабин, Сосниця, Стольне (Столин), Чернігів.ю Нині це територія Бахмацького, Борзнянського, Куликівського, Менського, Сосницького і Чернігівського районів Чернігівської області та північно-східної частини Конотопського району Сумської області.

За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 року Чернігівський полк ліквідували, а його територію включили до складу Чернігівського намісництва, відкритого 30 січня 1782 р.

Серед полкової козацької старшини найбільш відомими державними і військовими діячами були майбутні гетьмани – Д. Многогрішний (Ігнатович), І. Самойлович, І. Скоропадський, П. Полуботок; полковники і генеральні старшини – Ф. Лисенко, Я. Лизогуб, В. Дунін-Борковський. Знаними в Гетьманщині стали також родини сотників і полкових старшин Сахновських, Мокрієвичів, Павичів, Тризн, Малявок, Бережинських, Шихуцьких.

=====================================

Закрити